Літо буде спекотним: на Україну чекає “спринт” і перелом у війні — полковник

Україна пережила весну широкомасштабного вторгнення росії. У літо ми входимо з найважчими боями на Донбасі.

Особливо спекотно в Луганській області, де окупанти, за даними голови Луганської обласної військової адміністрації Сергія Гайдая, захопили вже 70% Сєвєродонецька.

При цьому українські війська серйозно підтискують супротивника на півдні.

Раніше ЗСУ вдалося відтіснити ворога на півночі, звільнивши Київську, Чернігівську, Сумську області. Частину Харківщини також вдалося відбити.

Підсумки останнього місяця весни, а також прогноз ситуації на фронті на літо спеціально для “Телеграфу“ зробив військовий експерт, полковник запасу Сергій Грабський.

Сєвєродонецьк переживає безглузді атаки

“За підсумками травня можна сказати, що ворог не досяг своїх цілей. Знову. Незважаючи на просто шалене зосередження сил і засобів на східному напрямку, противник протягом останнього місяця весни так і не зміг досягти поставлених Кремлем завдань – і заявити про захоплення всієї території навіть Луганської області, не говорячи вже про Донецьку. І це ментальний бонус для нас”, – вважає Сергій Грабський.

При цьому, зазначає він, росіяни та мобілізовані з ОРДЛО не припиняють своїх спроб просунутися далі. І продовжують безглузді атаки із захоплення Сєвєродонецька.

“Це – суто політичне рішення, тому що з військового погляду таке захоплення і такими жертвами жодного сенсу не має, – упевнений експерт. – Агресор не зміг кардинально продавити українську оборону на жодному напрямку (крім Луганщини та частини Донеччини), незважаючи на божевільні”. втрати. На жаль, втрати з двох сторін”, – наголошує полковник.

Він також наголошує, що українська оборона станом на 1 червня продовжує стояти. А в деяких місцях протягом травня ЗСУ навіть проводили успішні контратаки.

“Видавивши ворога, ми вийшли на окремих ділянках на кордони між Україною та росією в Харківській області. В останні дні травня здійснили низку успішних контратак на Херсонському напрямку”, – нагадує Сергій Грабський.

За словами полковника, противник не просунувся ні на кілометр на Північному напрямку – від Дніпра до Великої Новосілки. Ситуація залишається складною, але стабільною, констатує він.

Скільки ще потрібно перебити солдатів супротивника, щоб росіянам стало боляче

Найближчим часом упевнений полковник, противник намагатиметься за інерцією просунутися і, як декларують росіяни, виконати завдання “звільнення” (захоплення), але вже хоча б Луганської області. Щодо чого є певні сумніви.

“Я не прогнозую активних дій супротивника протягом наступного місяця-двох в інших зонах, крім Донбасу. За винятком артилерійських, авіаційних, ракетних ударів навряд чи на щось вони здатні. Втім, остаточно це стане зрозумілим через приблизно два тижні”, – каже Сергій Грабський.

Він зазначає, що зосередження та концентрація наших військ триватимуть. Нам, як і противнику, потрібен час, щоб відновити сили після дуже активних бойових дій та великих втрат, що ми зазнаємо на сході.

“З другої половини червня очікується певного зниження бойової активності на всіх ділянках фронту. При цьому противник не залишить спроб нас турбувати”, — упевнений експерт.

За словами Сергія Грабського, незважаючи на величезні втрати, які зазнав агресор, він не втратив бойового та наступального потенціалу.

“Якщо говорити про кількість знищених танків противника (Генштаб ЗСУ на ранок 1 червня дає цифри більше 1,3 тисячі) – це приблизно 10-12% від загальної кількості, яку має росія. По авіації (знищено понад 200 літаків, 175 вертольотів) – приблизно така ж ситуація: Що стосується людського потенціалу, щоб досягти перелому у війні, нам потрібно завдати ворогові втрат, які вдвічі перевищують ті, що ми завдали з 24 лютого по 1 червня (на даний момент знищено 30,7 тисяч особового складу противника). При цьому і ми зазнаємо найважчих втрат. Ситуація, наголошую, залишатиметься напруженою. Нас очікує спекотне літо – не стільки в кліматичному сенсі (це до синоптиків), скільки в інтенсивності бойових дій”, – прогнозує полковник.

Ми вступаємо в період певного спринту – хто швидше підготується і буде готовий завдати удару

Ситуація до кінця літа, на думку експерта, багато в чому залежатиме від інтенсивності постачання нам від зарубіжних партнерів озброєння та бойової техніки. Причому як кількості, а й якості – типу цих озброєнь. Які мають стати наступальними.

“Тоді, — пояснює полковник, — можна буде говорити про можливість активних контрнаступальних дій з нашого боку. Противник це розуміє, тому веде активну роботу щодо зосередження та формування нових резервів для того, щоб продовжити свої наступальні дії. Тобто ми вступаємо в період певного спринту – хто швидше підготуватиметься і буде готовий завдати удару (з нашого боку – для звільнення своїх територій, з боку супротивника – для подальшого просування вглиб українських територій)”.

Сергій Грабський наголошує, що ми отримуємо озброєння, що дозволяє вести оборонні дії та обмежено наступальні.

“Але щоб проводити ефективні контрнаступальні дії нам, в першу чергу, потрібні бойові бронемашини. Щоб з їх допомогою здійснювати глибокі маневри по оточенню супротивника. Нам потрібні артилерійські системи, які дозволять бити на тактичну глибину. Безумовно, необхідні реактивні системи залпового вогню (РСЗВ), у тому числі тактичні і, можливо, більшого радіусу дії, ніж маємо. Потрібні ще більше засобів ППО, протитанкової оборони, щоб стримувати наступ противника, знищувати його техніку”, — наголошує експерт.

Він також зазначає, що без вирішення питань переваги у повітрі (авіація) чи хоча б забезпечення паритетної ситуації говорити про якісь серйозні наступальні дії не доводиться. За допомогою арти можна забезпечити прикриття, але це не гарантує достатньої безпеки та ефективності дій військ, які працюють “на землі”.

“І ще надалі – нам потрібні засоби фізичної присутності на морі (кораблі). Хоч ми отримуємо ракети “Гарпун”, хоч маємо “Нептун”, які дозволяють ефективно протистояти російському військово-морському флоту – це виключно оборонна зброя. З його допомогою ми не можемо здійснювати морські перевезення, забезпечити проходження гуманітарних конвоїв. Тобто без фізичної присутності у вигляді кораблів на морі – говорити про відновлення статус-кво та наших зобов’язань щодо доставки продовольства ми не можемо”, – констатує Сергій Грабський.