Ембарго та стеля цін для Росії спрацювали. Нафта сильно дешевшає (СЮЖЕТ)

У Кремлі вкотре за цей рік кардинально помилилися щодо оцінки ситуації. Прогнози, згідно з якими запровадження 5 грудня ембарго Євросоюзу та стелі цін G7 на нафту з Росії призведуть до різкого зростання нафтових котирувань, не виправдалися. У всякому разі, перші два дні дії введених через війну в Україні нових штрафних заходів дали зовсім не той ефект, на який сподівалися в Москві: світові ціни на нафту не злетіли, а, навпаки, впали. Навіть, можна сказати, звалилися.

Графік котирувань європейського еталонного сорту Brent за 5 та 6 грудня дуже промовистий. У понеділок ціни спочатку пішли вгору та перевищили 88 доларів за барель: спекулянти явно вирішили скористатися незвичайною ситуацією та спробували зіграти на підвищення. Однак до середини дня вони зрозуміли, що на ринку немає яскраво виражених тривожних очікувань дефіциту нафти і почали розпродувати свої позиції.

В результаті до кінця понеділка за барель Brent давали вже лише 83 долари. Вранці у вівторок після невеликого відскоку котирування продовжили падіння і надвечір, на момент публікації статті, впали майже до позначки 80 доларів. Тим самим вони повернулися до рівня початку січня 2022 року. Іншими словами, нафта знову коштує стільки ж, скільки до широкомасштабного вторгнення Росії до України.

Нагадаємо: невдовзі після початку вторгнення ціна Brent злітала до 130 доларів, потім досить довго, фактично до кінця серпня, трималася вище за 100 доларів, з вересня до середини листопада перебувала в діапазоні 90-100 доларів, після чого опустилася вже нижче за позначку в 90 доларів. Таким чином, з наближенням дати набуття чинності ембарго ЄС (вона була оголошена півроку тому) нафта не дорожчала, а дуже послідовно дешевшала.

Причому це відбувалося на тлі наближення зими, коли споживання нафтопродуктів у Європі зазвичай зростає, оскільки вони, зокрема, ще широко використовуються для обігріву приміщень. До того ж цього року в Німеччині, наприклад, багато промислових підприємств стали активно замінювати нафтопродуктами природний газ як паливо для своїх заводських електростанцій та виробничих процесів. Додамо до цього швидке відновлення після пандемії повітряного сполучення, що, природно, спричиняє зростання попиту на авіаційну гас.

Нафта продовжувала дешевшати навіть тоді, коли Росія стала загрожувати, що не постачатиме її країнам, які погодяться на введену “великою сімкою” та Австралією стелю цін.

“Ціна нафти в останні місяці знизилася і, незважаючи на цю загрозу, не пішла помітно верх, – констатував 5 грудня в інтерв’ю агентству Reuters голова Німецького інституту економічних досліджень у Берліні Марсель Фрацшер. – Отже стеля цін на російську нафту, схоже, виявиться успішною інструментом для стабілізації світових цін”. При цьому під стабілізацією професор Фрацшер явно розуміє повернення світових котирувань на рівень, прийнятний як для споживачів, так і для виробників, що зараз і відбувається.

Дуже показовою є у зв’язку й реакція ОПЕК+. У неділю, 4 грудня, напередодні набрання чинності штрафними заходами ЄС та G7, керівники цього нафтового картелю під час позачергової відеоконференції прийняли рішення зберегти обсяги видобутку, знижені у листопаді на 2 млн барелів на добу, на нинішньому рівні до кінця 2023 року.

Тим самим керівники нафтогазової галузі з 23 країн, що входять до ОПЕК+, подали сигнал, що не очікують різкого бурхливого зростання цін на нафту, що дестабілізує світову економіку, ні в найближчі тижні, ні протягом наступного року. Цей сигнал, покликаний заспокоїти ринки, підкріпили оголошенням про скликання наступної чергової зустрічі лише через півроку, у червні 2023 року. Хоча, знову ж таки для заспокоєння ринків, тут же додали, що за необхідності готові “у будь-який час” зібратися на екстрену нараду.

Коротше, картель експортерів нафти не поділяє точку зору заступника голови Ради безпеки РФ Дмитра Медведєва, який 5 грудня спрогнозував, що з цінами на нафту ” відбуватиметься неймовірне”.