Без снарядів до кінця року. Прогноз для армії РФ СЮЖЕТ

Журналісти розслідувального проекту The Insider дійшли висновку, що витрати російської армії у війні проти України озброєнь та військової техніки близькі до критичної позначки за деякими параметрами. На їхню думку, із нинішньою інтенсивністю боїв до кінця року Росія залишиться майже без снарядів, артилерії та бронетехніки.

“Півроку війни для Росії призвели не тільки до колосальних непоправних втрат у живій силі, але і до величезної витрати озброєнь і військової техніки: керованих ракет вже дуже мало, снаряди для артилерії та бронетехніка вичерпаються до кінця року, а стан військової авіації не дозволяє вести повномасштабну повітряну кампанію. Через санкції Росія не може продовжувати повноцінне промислове виробництво озброєнь і поповнювати запаси озброєнь, які швидко підходять до кінця”, – йдеться у матеріалі The Insider.

Згідно з аналізом видання, за півроку агресії проти України Росія мала витратити не менше 7 млн ​​снарядів, без урахування втрат прифронтових складів внаслідок українських ударів.

“При збереженні інтенсивності війни на нинішньому рівні Москва вже до кінця 2022 року зіткнеться зі справжнім снарядним голодом і з метою економії змушена буде скорочувати використання артилерії”, – йдеться в тексті.

Автори відзначають також проблему зносу стволів. При цьому, якщо направляючі на реактивних системах залпового вогню при належному обслуговуванні мають тривалий ресурс експлуатації, то у нарізних гармат артилерійських, як і у танкових гармат, стовбури зношуються набагато швидше. Як пише видання, до кінця 2022 року знос артилерії сам по собі призведе до різкого зниження її ефективності. Таким чином, очікуваний снарядний голод повинен збігтися з дефіцитом артилерійських знарядь, що наростають, самих по собі.

Як пише The Insider, “справи йдуть зовсім не гладко” і у виробництві артилерії та боєприпасів. не так зі стагнацією, як зі скороченням виробництва”, – йдеться в тексті.

Також у РФ наростає дефіцит далекобійних ракет. Однак Росія маскує дефіцит таких ракет, що зростає, обстрілами українських міст з далекобійної реактивної артилерії та використанням комплексів ППО/ПРО С-300/С-400 для ударів по наземних цілях.

Навряд чи російська промисловість має потенціал для серйозного збільшення виробництва ракет через не тільки ембарго на постачання обладнання та кадрових обмежень, а й через порівняно низьку продуктивність праці, йдеться в тексті.

Також згадується про можливий дефіцит бронетехніки. “Навіть з урахуванням підвезення щодо свіжої, нехай і не нової бронетехніки з військових частин та баз зберігання левова її частка за збереження високої інтенсивності бойових дій до кінця 2022 року повинна буде піти на ремонт, за умови, що не буде знищена”, – пише видання. .

Ситуація в авіації, “на перший погляд, виглядає краще”. Сьогодні з урахуванням втрат і поломок Росія все ще здатна тримати біля кордонів близько 400 бойових літаків різних типів і приблизно 360 вертольотів, хоча далеко не всі є ударними.

“Проте, вести повномасштабну повітряну кампанію Росія виявилася не здатною з самого початку війни, а зараз її можливості для такої кампанії лише скоротилися”, – йдеться у статті.

При цьому, наприклад, генеральний інспектор Збройних сил Німеччини генерал Еберхард Цорн вважає, що сухопутні сили Росії мають потенціал для відкриття “другого театру” війни, незважаючи на виснажливу кампанію в Україні.

“Можливо, основна частина сухопутних сил Росії зараз і загрузла в Україні, але навіть якщо це так, ми не повинні недооцінювати потенціал російських сухопутних сил відкрити другий театр війни”, – вважає вищий військовий чиновник Бундесверу.

Він нагадав, що Росія також має флот, який вона майже не застосовувала в Україні, а також авіація зі “значним потенціалом, що становить загрозу НАТО”.

“У військовому плані Росія дуже здатна поширити конфлікт у регіоні. Інше питання – що для Росії це буде вкрай безрозсудний крок”, – додав Цорн.

Оцінюючи ситуацію в Україні, генеральний інспектор Бундесверу зазначив, що темп наступу Росії знизився, але вона все ще продовжує просуватися за підтримки масованого артилерійського вогню, “незважаючи на жертви серед громадянських українців”.