Чому Порошенко не запроваджує воєнний стан? | Онлайн журнал AGRIMPASA

Чому Порошенко не запроваджує воєнний стан?

150122161051_poroshenko_nieve_624x351_reuters_nocredit

29 грудня. Підсумкова прес-конференція Петра Порошенка. Президента запитують, чи запровадять в Україні воєнний стан.

Той відповідає, що наразі перемир’я у зоні АТО працює. Він видасть указ про запровадження воєнного стану, щойно на Cході «відбудуться наступальні операції».

«Ніхто не буде вагатися жодної хвилини», – підкреслює президент.

Не минуло й місяця, як бойовики самопроголошених «республік» оголосили наступ на позиції українських силовиків.

«Кіборги» залишили будівлю аеропорту Донецька. Бойові дії тривають майже по всій лінії розмежування, а суботній обстріл Маріуполя з, як стверджують спостерігачі ОБСЄ, підконтрольної сепаратистам території забрав життя тридцяти людей.

Секретар РНБО Олександр Турчинов заявив, що російський Радбез під головуванням Володимира Путіна вирішив «наступати по всіх напрямках на сході України».

У неділю на екстрене засідання під керівництвом Петра Порошенка зібралася українська Рада нацбезпеки та оборони. Однак серед рішень РНБО запровадження воєнного стану ані на всій території держави, ані в областях, де тривають бойові дії, не значиться.

ВВС Україна знайшла одразу кілька причин, які можуть стримувати президента від цього кроку.
Нічого не зміниться

Насамперед, запровадження воєнного стану навряд чи сильно вплине на те, що реально відбувається на сході України.
Багато хто підпадає під суто емоційний вплив: мовляв, треба назвати події на Сході війною, а не АТО, і це вирішить усі проблеми
Володимир Фесенко, політолог

«Не всі це знають, але закон про воєнний стан, який писався у мирний час, у минулу політичну епоху, за змістом, інструментарієм є набагато слабшим за закон про АТО. Він є недостатньо ефективним», – каже політолог Володимир Фесенко.

Закон про правовий режим воєнного стану парламент ухвалив ще за президентства Леоніда Кучми — у 2000 році. Відтоді Україна, на щастя, не мала нагод випробувати його положення на практиці.

Натомість закон про боротьбу з тероризмом, який описує головні параметри антитерористичної операції, з весни минулого року змінювали тричі. Внаслідок цього АТО набула багатьох рис воєнного стану.

«Удосконалення» режиму АТО триває і сьогодні: запровадження нового пропускного режиму з непідконтрольними Києву територіями та створення на Сході військово-цивільних адміністрацій надає антитерористичній операції додаткових рис схожості з воєнним станом.

«Багато хто підпадає під суто емоційний вплив: мовляв, треба назвати події на Сході війною, а не АТО, і це вирішить усі проблеми. Насправді ж перейменування РНБО у Ставку Головнокомандувача – це тільки зміна вивіски. Техніки від запровадження воєнного стану більше не стане, нічиї повноваження теж принципово не зміняться», – каже Володимир Фесенко.
Експерти наголошують, що від запровадження воєнного стану в Україні не побільшає техніки

Режим воєнного стану має й іншу особливість, про яку прихильники його запровадження говорять менше.

«Не забувайте, що воєнний стан – це ще й обмеження свободи слова, обмеження права зібрань, обмеження засобів комунікації, відключення інтернету, можливість конфісковувати будь-яке майно на користь армії, можливість примусової праці на користь армії. Коли доходить до цього моменту, то, як правило, прибічники воєнного стану різко замовкають», — заявив у неділю в ефірі каналу «1+1» волонтер, радник президента Юрій Бірюков.

І справді, закон передбачає, що в умовах воєнного стану повністю заборонені страйки, а військове командування отримує повноваження щодо контролю над видавництвами, телерадіоорганізаціями та навіть театрами і може заборонити передачу інформації через комп’ютерні мережі.
Не дадуть грошей

Другий чинник, котрий може утримувати українську владу від запровадження воєнного стану, — суто фінансовий.

«Країнам у стані війни МВФ не дає грошей. Про це ніхто не думає, коли ставить нині питання про воєнний стан», — говорив Петро Порошенко парламентарям ще у липні минулого року.

За такою логікою, обговорювати воєнний стан зараз, коли у Києві продовжує працювати місія Міжнародного валютного фонду, і у час, коли Україна є критично залежною від траншів західних фінансових інституцій, справді недоцільно.

Однак директор Інституту світової політики Альона Гетьманчук у своєму блозі на «Українській правді» пише, що ця аргументація влади може бути не до кінця щирою.

«Невідомо про жодні формальні заборони МВФ надавати кредити країні, яка перебуває у стані війни (а воєнний стан не дорівнює війні), і у своїй діяльності Фонд має керуватися виключно економічними підставами», — пише вона, додаючи перелік з десятка країн, які співпрацювали з МВФ, незважаючи на режим військової диктатури чи навіть громадянську війну, що там точилася.
Формальної заборони МВФ виділяти гроші країні, що воює, немає, однак можуть виникнути претензії

Політолог Володимир Фесенко погоджується: формальної заборони Фонду виділяти гроші країні, що воює, немає. Більше того, вважає він, США та деякі європейські країни продовжать допомагати Києву, навіть якщо він запровадить воєнний стан.

Однак джерела пана Фесенка свідчать, що у Давосі на зустрічі Петра Порошенка з директором-розпорядником МВФ Крістін Лагард остання побажала українському лідерові уникати радикальних формулювань.

«Щоб у керівництві МВФ не виникало претензій, що ми, мовляв, фінансуємо війну», – пояснює експерт.
З ким воюємо?

Третя причина не оголошувати воєнний стан має символічний характер.

Цей статус має чітко окреслити противника, проти якого нині ведуть бойові дії.

Зараз це – бойовики, які контролюють частину Донецької та Луганської областей. У випадку запровадження воєнного стану можливих опцій, як виглядає зараз, дві.

По-перше, українська влада може назвати своїми противниками невизнані Донецьку та Луганську «народні республіки» — і тим самим символічно визнати їх.
Воєнний стан — це ситуація, коли є протилежна сторона. І та сторона, з якою ми воюємо, має відповідні права
Петро Порошенко

«Воєнний стан — це ситуація, коли є протилежна сторона. І та сторона, з якою ми воюємо, має відповідні права. Її можуть підтримувати, у тому числі й інші держави, вона захищена міжнародним правом», — ще у липні говорив про це Петро Порошенко.

Другий варіант визначення супротивника українських військ — офіційно проголосити ним Росію, яка, за твердженням київської влади, НАТО та низки західних держав, ввела свої регулярні війська на схід України.

«Оголошення Україною воєнного стану і пов’язана з цим активізація бойових дій на Сході розглядатиметься як те, що Україна формально є джерелом ескалації конфлікту. Такий крок викличе підвищений ризик провокування Росії на прямі воєнні дії проти України», – каже Володимир Фесенко.

Зараз Росія заперечує участь своїх військових у конфлікті на Донбасі, а голова МЗС РФ Сергій Лавров минулого тижня заявив, що наразі ніхто не продемонстрував переконливих доказів російського втручання.

Після того, як Україна фактично оголосить війну Росії, остання зможе витлумачити ситуацію як «агресію Києва» і завдати «превентивного удару» силами своєї регулярної армії, аби ліквідувати цю загрозу власній національній безпеці, каже пан Фесенко.

У цій ситуації прагнення Києва не дати Росії приводу для введення військ на територію України є зрозумілим.

«Тема воєнного стану зараз використовується радше публіцистично, емоційно. Інша річ — реальне політичне рішення. У випадку прямої російської агресії і необхідності повної мобілізації — запровадження воєнного стану стає неминучим. Наразі ж від запровадження воєнного стану владу утримує низка чинників», — підсумовує політолог.

Джерело: bbc

Подписывайтесь на наш Телеграм канал, там много контента который удаляют во всех социальных сетях t.me/iprostir ну и плюс свежие новости.
Загрузка...
загрузка...
загрузка...