Довгоочікуваний контрнаступ: Україна діє, виходячи з можливостей

Контрнаступ ЗСУ не почався гучними фанфарами. Дії наших військових прораховані, виважені й направлені на досягнення результату без застосування надлюдських зусиль, аби уникнути великої кількості жертв.

Треба набратись терпіння

Наприкінці липня президент України Володимир Зеленський заявив, що в України залишилося лише декілька тижнів, аби повернути окуповані Росією території – перш ніж зробити це стане набагато важче. Проте діяти у цьому напрямку наші Збройні Сили почали значно раніше.

19 липня ЗСУ завдали по Антонівському мосту першого удару ракетами HIMARS. 27 липня під удар потрапив і залізничний міст, що знаходиться за шість кілометрів. Обидва мости припинили роботу через пошкодження. Російські війська навели через Дніпро поромну переправу, потім ще одну, і розпочали ремонт мостів. 27 липня по Антонівському мосту знов “прилетіло”. Потім, на початку серпня, ЗСУ знов вгатили по ньому і Каховській греблі.

31 липня радник глави МВС України Антон Геращенко повідомив про удар ракетами HIMARS по російському військовому ешелону на станції Брилівка, розташованій за 75 км за лінією фронту. Через Брилівку проходить єдина залізнична гілка, що зв’язує Херсон із Кримом.

А 6 серпня секретар РНБО Олексій Данілов закликав набратись терпіння щодо контрнаступу ЗСУ, оскільки його строки визначають військові на чолі з верховним головнокомандувачем, а не “диванні” експерти.

“Давайте будемо спокійно ставитись до цих речей, коли це (контрнаступ – ред.) буде відбуватися. Військові знають свою справу, знають, коли їм треба починати, і головне як швидко. Як, з якомога меншою кількістю втрат, робити корисну справу для нашої країни: звільняти наші території від окупанта”, – підкреслив він.

То чи є контрнаступ?

При цьому радник голови Офісу президента Олексій Арестович вважає, що контрнаступ України на Півдні триває, але йде він не у такій формі і не у такий спосіб, як це уявлялося багатьом раніше. Адже ще наприкінці липня радник голови ОП звертав увагу на те, що Велика Британія передала Україні шість зенітно-ракетних комплексів Stormer HVM (High Velocity Missiles, високошвидкісні ракети – це самохідний зенітний ракетний комплекс на гусеничному шасі, його основне призначення – прикриття від засобів повітряного нападу та розвідки в ближній зоні – ред.).  Вони вже на варті українського неба. Це, за словами фахівця, “мобільний Star strike, дуже добрий комплекс на базі важкого гусеничного БТР, мобільне ППО для прикриття наземних військ”. Тобто, саме те, чого потребує для наступу військо.

Крім того, Вашингтон анонсував додаткові поставки озброєння Україні на 175 млн доларів, до яких увійшли ще чотири РСЗВ HIMARS і сотні ударних безпілотників. І, як розповів у ефірі Фейгін.LIVE російський опозиційний політики Генадій Гудков, за оповідями очевидців, у Румунії нещодавно були помічені ще декілька HIMARS, й куди вони прямують, здогадатись зовсім не важко.

Загалом, як пояснив О. Арестович, контрнаступ був запланований керівництвом Збройних Сил України не у “радянському стилі”, коли вражається найближча територія на глибину дії полку чи бригади, а супротивник засипається артилерійським дощем та закидається “гарматним м’ясом” з боку тих, хто наступає.

За його словами, Україна діє сучасно, з точністю до навпаки – тобто виносить спочатку оперативні цілі ворога, а вже потім ближні. Все це зараз підтверджується на практиці: за даними Сил оборони ОК Південь, лише за останній тиждень наші військові прицільним вогнем знищили близько 20 військових складів окупантів. Подібні добрі новини з’являються по декілька разів протягом кожного дня.

“За цю ніч у нас досягнення – ще один склад боєприпасів біля селища Веселе (Херсонська область – ред.). Ще знищено 11 рашистів”, – повідомила 12 серпня керівник об’єднаного пресцентру Сил оборони ОК Південь Наталя Гуменюк.

За її словами, окупанти підтягують на Південь резерви та сили, але поки що у їхніх діях не спостерігається готовності до атак. Водночас ЗСУ мають можливість знищувати їхні опорні пункти.

Свідчать про це й статистичні дані: відомо, що до 2 серпня українські воїни звільнили 1054 раніше окупованих населених пункти. І хоч, за словами О. Арестовича, буває, що це всього лише “дві хати й перехрестя” – вони, як підкреслив відомий опозиційний журналіст Олександр Невзоров, “інколи більш вартісні, ніж ціла Брестська фортеця”.

Авіатроща в Криму та подальші дії ЗСУ

Проте мешканцям Херсону й області, що вже зачекалися на наших визволителів, терпіти окупантів дедалі важче. Тож, як кажуть експерти, через брак базової артилерії та бронемашин Україна зосередилася на операціях за лінією фронту. Серед них і атака на російську авіабазу в Криму.

Як відзначив військовий експерт СІТ Руслан Левієв, вибухи на Сакському аеродромі у Новофедорівці стали найбільшою втратою авіаційної техніки Росією у цій війні (на його думку, підтверджено знищення семи літаків, Україна поки заявляє про дев’ять), та – другою за масштабом авіатрощею у новітній історії.

“Коли Дональд Трамп наказав вдарити по об’єктах режима Асада, був нанесений удар по авіабазі Шайрат. І тоді було знищено за один раз десять бойових літаків. А тут ми поки бачимо обломки семи літаків. Але, можливо, їх було більше: там був розліт уламків, повних масштабів ураження ми оцінити не можемо”, – повідомив він у ефірі 11 серпня.

За словами військового експерта, полковника запасу Олега Жданова, збитки ворога мають підтвердити наші розвідники (за допомогою інформації з перехватів розмов супротивника), а також аеророзвідка. Так зазвичай буває при ураженні важливого опорного пункту ворога.

Проте експерт зазначив, що для подальшого контрнаступу враження оперативних цілей ворога замало: потрібна достатня кількість піхоти.

“Потрібне не просто наступальне угрупування, а ще й резерв, який буде вводитись у бій, нарощуючи зусилля. От що сталося з російською армією? Закінчились резерви, і вони не можуть наступати. Тому що кожен наступний крок має бути підсилений свіжими військами, котрі мають вийти із-за спини наступаючих і продовжити цей наступ. Ось так, накатом, йде збільшення сил у наступі”, – пояснив він.

Водночас, відзначив О. Жданов, на Херсонському напрямку у ЗСУ є можливість планомірно “виносити” угрупування ворога, знищуючи як його особовий склад та техніку, так і матеріально-технічні запаси.

“І коли боєздатність їхніх частин сильно зменшиться, тоді ми зможемо потрошку просуватися вперед, при цьому збільшуючи вогневу підтримку нашої артилерії”, – додав він.

При цьому, за словами експерта, для захисту піхоти під час наступу нашій армії ще вкрай потрібна більша кількість БТР-ів, а також танків і артилерії для її вогневої підтримки.

“Якщо зібрати всі ці три компоненти, можна проводити контрнаступальні дії”, – резюмував він.

джерело: Корреспондент