Необхідний бар’єр: чому так важливо ховати людей у трунах, а не просто в землі

Дослідники вважають, що справа не тільки в ритуалах і традиціях, є також кілька інших вагомих причин, чому мертвих слід ховати в трунах.

Як пише IFLScience, історія людей на Землі налічує сотні тисяч років, і багато хто з них практикує поховання покійних. Це, на жаль, не є ідеальним рішенням: наприклад, близько 404 685 гектарів землі наразі відведено під поховання людей, а виробництво трун вимагає знищення приблизно 1,6 мільярда лісу щороку, і це тільки в США, інформує АГРІМПАСА з посиланням на “Фокус”.

Що ж станеться, якщо людство відмовиться від використання атрибутики й ховатиме покійних просто в землі, без використання трун? Дослідники вважають, що це не найкраще рішення. Служби екстреної допомоги зазвичай використовують чорні мішки для трупів, однак під час самого поховання труна може здатися кращою альтернативою. По-перше, вона краще сприймається родичами загиблої людини, по-друге, ручки й міцна форма гарантують нормальне транспортування. Ба більше, деякі вчені вважають, що часом труна навіть може врятувати чиєсь життя.

Поширення хвороб

Як відомо, після смерті наші тіла стають вуликом активності, оскільки бактерії, колись контрольовані нашою імунною системою, розмножуються. Але вони не єдині. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, також існує безліч хвороб, які передаються через трупи, зокрема туберкульоз, холера і геморагічні захворювання. Причому ризик значно вищий, коли йдеться про людей, які регулярно взаємодіють із мертвими.

Для трупів, які вважаються особливо високоризиковими, труну намагаються запечатати, щоб знизити ризик зараження. Водночас труни, облицьовані свинцем, вважалися традиційними серед королівських родин відтоді, як Вільгельм Завойовник вирвався зі свого саркофага внаслідок вибуху кишківника. Ба більше, в деяких країнах вони все ще є юридичною вимогою для поховань на поверхні.

Уповільнення розкладання

Мертве тіло в дикій природі розкладається значно швидше, оскільки в ґрунті повно інших організмів: від мікробів до м’ясних мух і мерлятників, які здатні розкидати рештки на величезну відстань.

Екосистема розкладання — це напрочуд складний каскад трофічних взаємодій, який означає, що ми не залишаємося з цілою купою мертвих тіл у дикій природі, але в неї можуть бути свої недоліки. Якби тіла були поховані на цвинтарі без труни й тільки з невеликою кількістю землі зверху, швидше за все, вони не залишалися б під землею довго.

Річ у тім, що мухи здатні проникати на глибину близько 2 метрів, щоб забиратися в труни та відкладати яйця. Водночас лисиці, койоти, опосуми, борсуки, єноти, ворони та інші здатні розривати могили, щоб дістатися до останків.

Захист від небажаних відвідувачів

Похоронні обряди просякнуті культурою, і місця поховання стародавніх людей надали дивовижні ідеї про те, що було дорого їм за життя. У результаті поховання часто стають об’єктами наживи для розкрадачів могил.

Це явище стало настільки масовим, що влада деяких штатів підтримала розробку “гробової торпеди”, яка захищає тіло покійного від нападок з боку руйнівників могил.