Винахід, зроблений у Карпатах 6000 років тому, змінив історію людства: що це було

Вчені вважають, що основоположний для людської історії винахід було зроблено в Карпатах близько 6 тис. років тому.

Як пише LiveScience, винахід колеса близько 6 тис. років тому зробив революцію в багатьох сферах, від транспортної до гончарної справи, але де саме відкрили колесо досі залишається загадкою, інформує АГРІМПАСА з посиланням на “Фокус”.

Автори нового дослідження вважають, що східноєвропейські мідні рудокопи могли впровадити необхідні інновації в технологію коліс ще 3900 року до н.е.

Археологічні свідчення використання коліс і колісних транспортних засобів з’явилися в мідному столітті (близько 5000-3000 рр. до н. е.). Зображення коліс можна зустріти по всій Європі, Азії та Північній Африці, серед яких сцени боїв, поховання з возами та навіть дитячі іграшки. Технологія швидко і широко поширилася, тому неясно, де і коли вперше вона з’явилася.

У дослідників є три основні теорії походження колеса. Деякі припускають, що колесо вперше з’явилося в Месопотамії близько 4000 року до н. е., а потім поширилося в Європу. Згідно з другою теорією, перше колесо було створено на узбережжі Понта на півночі Туреччини близько 3800 року до н.е. А третя теорія говорить про те, що колесо винайшли в Карпатських горах між 4000 і 3500 роком до н.е.

Таку теорію висунув раніше почесний професор Колумбійського університету і співавтор нового дослідження Річард Буллієт. Він вважає, що близько 4000 року до н.е. в Карпатах шукати мідну руду стало набагато складніше, тому шахтарям доводилося заглиблюватися дедалі далі вглиб гір, а потім тягнути контейнери з рудою назад.

Приклади возів із пізньої мідної доби, які знаходили в Карпатському регіоні, вирізняються прямокутною формою з трапецієподібними сторонами. Конструкція дуже схожа на сучасні гірничодобувні вагончики.

Буллієт і його команда змогли детально простежити й описати еволюцію колеса. Дослідники спробували простежити, як люди перетворили набір простих “валиків” на систему “колесо вісь”.

Для цього стародавнім винахідникам знадобилося три інновації. Спершу люди використовували коліщатка, які розміщувалися вздовж шляху і пересували їх у міру потреби.

Першим нововведенням стали рифлені коліщатка, які дали змогу людям пересувати ширші візки в шахті. Другим нововведенням стала колісна пара або колеса, які були закріплені на осі. Це давало візку високий кліренс і давало змогу проїхати камінням та іншими уламками в шахті.

Після третього нововведення колеса почали рухатися незалежно від осі, що сталося приблизно через 500 років з моменту другого нововведення.

Учені вважають, що карпатські шахти також могли залишити свій слід на конструкції.

“Середовище, в якому працювали винахідники коліс, мало деякі унікальні особливості, які сприяли переходу до колісного транспорту. По суті, йдеться про вузьке, замкнене середовище, яке й підштовхнуло розробників до цієї конкретної конструкції”, — каже Буллієт.

Дослідники також підкреслюють, що колесо не припинило свій розвиток у мідному столітті. Приміром, винахід радіальних шарикопідшипників у 1869 році поклав початок автомобільній та машинобудівній промисловості у 20 столітті.