ЗСУ досягають успіхів. Чи далеко Україні до переломного моменту на фронті

Український наступ, схоже, отримав імпульс: за тиждень війська просунулися одразу на чотирьох напрямках. Про ситуацію на фронті та успіхи Сил оборони.

Лимано-Куп’янська вісь залишається єдиною ділянкою, де наступають росіяни. Заступниця міністра оборони Ганна Маляр каже, що тиск під Куп’янськом (Харківська область) вдається стримувати, атаки біля села Сіньківка відбито.

Під Лиманом (Донецька область) триває перегрупування, Росія намагається наступати в районі сіл Берестове, Новоселівське та Новоєгорівка. Начальник прес-служби Східного угрупування ЗСУ Ілля Євлаш називає Новоєгорівку одним із епіцентрів, де формується ворожий ударний кулак.

“Вони збирають зведені підрозділи. Це залишки, скажімо так, недобитих підрозділів… Також залучають до ведення бойових дій усіх, кого можуть. Тільки у них поповнення не відбувається так, як раніше”, – зазначив він.

Село Новоєгорівка під Сватовим залишається епіцентром на Лимано-Куп’янській вісі (фото deepstatemap.live)

Тут діють різні приватні військові компанії, до штурмових загонів записують навіть зв’язківців. Через дефіцит техніки росіяни повернулися до тактики “м’ясних штурмів”.

За даними аналітиків DeepState, основна битва біля Новоєгорівки йде за висоту 190.8. Незважаючи на те, що особовий склад та техніку противника систематично знищують, він зайняв кілька позицій. Проте плани повторити липневий кидок на Борову, мабуть, провалилися.

Хоча військовий експерт Владислав Селезньов попереджає: Росія стягує резерви, і те, коли вона сформує ударні сили, – це лише питання часу. На Лімано-Куп’янську вісь уже активно перекидають 25-ю армію РФ.

“Їм буквально муляє той факт, що вони досі не вийшли на лівий берег річки Оскіл і не захопили всю територію Луганської області. Основні зусилля нашої армії зосереджені на півдні, тому, гадаю, найближчими тижнями тут будуть бурхливі події. Тому що ворог розуміє, що у нас обмежені ресурси, і ми змушені перебувати в обороні”, – пояснив він.

Кліщіївку майже звільнено. Росіян вибивають з-під Бахмута

Судячи зі зведень Генерального штабу, росіяни кинули сили на прорив на північ від Бахмута. Нашу оборону безуспішно штурмують біля сіл Залізнянське, Оріхово-Василівка та Богданівка.

“У свою чергу, війська просуваються і мають частковий успіх у районах Кліщіївки та Андріївки”, – каже Ганна Маляр.

За її словами, за тиждень тут звільнили ще 2 квадратні кілометри території. З початку літньої кампанії – близько 49.

До села Кліщіївка увага прикута протягом останніх кількох тижнів. Поки все виглядає так, що на південному фланзі вирішується доля Бахмутської фортеці. Від центру села до її околиць близько 5 кілометрів. Щойно Сили оборони займуть панівні висоти, південна частина міста та під’їзди до неї опиняться під повним вогневим контролем.

Українські сили витісняють росіян із південного флангу під Бахмутом (фото deepstatemap.live)

Якоїсь миті росіяни, розуміючи, що провал у Кліщіївці загрожує оточенням Бахмута, кинулися відбивати позиції. Але згодом видихнулися, і настала черга українських штурмовиків. Якщо дивитися на карти, то, за винятком невеликої ділянки на північному сході, село вже під контролем України. Ситуація залишається складною, ворог залучає авіацію та артилерію.

“Я вважаю, Кліщіївку можуть звільнити вже найближчими днями. Чи дасть нам це можливість оточити Бахмут? Поки що ні, є ще північний фланг, де теж ведуться запеклі бої. Але ми просуваємось крок за кроком”, – зазначив у розмові з виданням майор запасу ЗСУ Олексій Гетьман.

Військовий експерт нагадує, що для російської пропаганди Бахмут має особливе емоційне значення. По-перше, його захоплення подавали майже як перемогу у війні, а по-друге, на кожні 42 сантиметри поклали одне людське життя.

“І йти з Бахмута росіяни не хочуть, це буде складно пояснити населенню. Фраза про “жест доброї волі” або відхід на вигідніші рубежі не прокотить. Вони битимуться до останнього, але ті, хто безпосередньо перебуває в місті, розуміють реальну загрозу оточення“, – додав він.

Просування на південному фланзі констатують західні аналітики. За даними американського Інституту вивчення війни (ISW), зона російського контролю могла зміститися до залізниці на схід від Кліщіївки та Андріївки.

За даними DeepState, прямо зараз Сили оборони зачищають Кліщіївку. І найближчим часом очікується офіційна інформація щодо її результатів.

Сили оборони зайшли до Опитного

Одна з головних новин – наші війська зайшли до Опитного. Це селище у передмісті окупованого Донецька.

“У районі Опитного маємо успіх і він, на мій погляд, досить суттєвий… Поки ворог був сконцентрований на півночі від Авдіївки, хлопці провели блискавичну операцію та звільнили частину Опитного. Ведуться бої у населеному пункті”, – повідомив начальник Авдіївської міської військової адміністрації Віталій Барабаш.

Як уточнюють аналітики DeepState, росіян витіснили із північної частини Опитного. Закріпитися у самому селищі поки не вдається через постійний артилерійський вогонь.

Зазначимо, на півночі Опитне межує з Авдіївкою, а на півдні через трасу E50 виходить на Донецький міжнародний аеропорт. До війни населений пункт вважався елітною околицею Донецька. Перебував під контролем українських сил до листопада 2022 року.

Сили оборони зайшли до Опитного, від якого рукою подати до Донецького аеропорту (фото deepstatemap.live)

Операція в Опитному має тактичний характер, тобто незначна за обсягами. Владислав Селезньов наголошує, що українська армія заходила, бо ворог утік, а коли запрацювала ворожа авіація, ЗСУ вийшли та закріпилися на околицях. На його думку, те, як розвиватиметься ситуація далі, залежить від обставин. Хоча захід до Опитного з перспективою просунутися на Спартак впритул до Донецька вже справив медійний ефект.

Олексій Гетьман погоджується, що ця операція є елементом загального руху по фронту.

“Але повернення до Донецького аеропорту важливе не лише з військової, а й психологічної точки зору. Це саме те, що впливає на моральний стан війська, це також складова військових дій. Тому що деморалізований ворог гірше б’ється або взагалі вважає за краще здатися в полон”, – розповів експерт РБК-Україна.

Він також нагадує, що захист ДАП тривав 242 дні з травня 2014 до січня 2015 року, а подвиги українських “кіборгів” лягли в основу художніх фільмів.

“Коли росіяни почують, що в Донецькому аеропорту знову “кіборги”, почнеться паніка. Тому що чудово пам’ятають, як вони захищали ДАП. У емоційному сенсі наше повернення до аеропорту спричинить ефект бомби”, – наголосив експерт.

Пожвавлення на Бердянському відрізку

Біля адміністративного кордону Запорізької та Донецької областей також пожвавились бої. Зазначимо, у перші тижні літньої кампанії тут вдалося зрізати Времівський виступ біля Великої Новосілки та звільнити низку населених пунктів. Останній із них – Урожайне – у середині серпня.

Нове просування почалося за місяць, і це пояснюється російськими контратаками. На деяких ділянках противник повернув позиції, його зупинили українські резерви, зазначає Владислав Селезньов. Зараз наша диспозиція краща, оскільки наступ йде досить широким фронтом.

Новини з цього напряму стосуються сіл Новодонецьке та Новомайорське. Міноборони підтверджує часткові успіхи, але наголошує – ситуація дуже мінлива.

Новодонецьке та Новомайорське стають “гарячими точками” на південному фронті (фото deepstatemap.live)

За даними оглядача німецького видання Bild Юліана Рьопке, Сили оборони зайшли до Новомайорського та зайняли чотири будівлі. Українська сторона до таких подробиць не вдається.

Аналітики DeepState зазначають, що минулого тижня противник намагався закріпитися в лісосмузі, але війська біля Новодонецького розбили його і підбили щонайменше чотири танки.

Від названих сіл рукою подати до населеного пункту Керменчик. А біля нього знаходяться висоти з російською лінією оборони, і успіхи на цій ділянці можуть призвести до ще одного прориву.

Олексій Гетьман упевнений, що Силам оборони не обов’язково проривати російські лінії у кількох місцях. Достатньо в якомусь одному, але так, щоб звідти можна було рухатися ворожими тилами. Та й прорив ліній не є основним завданням.

“Російські лінії оборони побудовані паралельно залізниці Волноваха – Токмак – Джанкой. Це єдина залізниця, через яку вони можуть перекидати велику кількість вантажів. Росіяни не обороняють населені пункти, а захищають залізничні колії. Тому що без них обвалиться вся логістика південного угруповання”, – зазначив він у коментарі РБК-Україна.

За його словами, на двох напрямках до Волновахи та Токмака (Запорізька область) залишається пройти 20 кілометрів. Вихід на залізницю певною мірою може означати виконання цілей літньо-осінньої кампанії.

“Коли ми заберемо залізницю, за великим рахунком, можна сказати, що завдання нашого контрнаступу буде виконано. Моя суб’єктивна точка зору, це стане навіть переломом у війні. Особливо в комплексі зі знищенням Кримського мосту, який, я впевнений, буде знищено. У такому разі росіянам на півострові вистачить боєприпасів на 2-3 місяці, після чого їм не буде чим воювати”, – додав Гетьман.

Плацдарм нижче Роботиного розширюється

На Мелітопольському напрямку ЗСУ рухаються на південь та південний схід від раніше звільненого села Роботине. За словами спікера Генштабу Андрія Ковальова, йде закріплення на нових рубежах, і ворог зазнає тяжких втрат.

Тут українські війська вийшли на другу лінію оборони РФ. РБК-Україна писало, що мета на цій ділянці – окупований Токмак. Детальніше читайте у матеріалі “Момент істини. З чим наступ ЗСУ заходить в осінь і де можливий новий прорив”.

За Токмаком оборона росіян менш насичена і очікується, що деокупація міста може прискорити наступ на південь. Але щоб вийти на нього, необхідно розширити плацдарм, що й відбувається у районі сіл Новопрокопівка та Вербове.

Українські війська розширюють плацдарм на Мелітопольському напрямі (фото deepstatemap.live)

“Наша армія збільшує лінію зіткнення, адже чим більший простір зіткнення, тим менша щільність бойових порядків ворожої армії”, – пояснює експерт Владислав Селезньов.

Водночас ситуація там досить складна. Сюди росіяни стягнули щонайменше чотири повітряно-десантні дивізії, причому дві з них – штатні.

“В тому числі та сама 76-а Псковська дивізія. Швидше за все, противник тепер спробує фланговими атаками взяти наші найбільш боєздатні частини в оперативне оточення. Чи вийде? Побачимо в найближчі тижні. Дійсно, ресурси перекинуто великі, але і наш Генштаб чітко розуміє ситуацію. Робить все, щоб будь-які ворожі атаки перетворювалися на пшик”, – розповів він РБК-Україна.

За даними DeepState, на околицях Новопрокопівки працюють українські танки. Це говорить про те, що нарешті з’явився простір для них, але для ефективного застосування все ж таки треба ще більше розкривати фланги.

Минулого тижня на Таврійському напрямку звільнили ще майже 5 квадратних кілометрів території. З початку літньої кампанії – 256,5.

“Вишки Бойка” знову під контролем

Головне управління розвідки (ГУР) провело спецоперацію на т.зв. “вишках Бойка”. Це газодобувні платформи у Чорному морі, які у 2014-му захопила Росія та відбуксирувала ближче до півострова.

Офіційно під контроль України повернулися платформи “Петро Годованець” та “Україна”, а також самопідйомні бурові установки “Таврида” та “Сиваш”. Детальніше про це та про те, чому їх називають “вишками Бойка”, читайте в окремому матеріалі РБК-Україна.

Основні факти: спецназ захопив ракети для бойових вертольотів та радіолокаційну станцію “Нева”. Російська сторона використовувала вишки в ролі радіолокаційних постів спостереження, що дозволяло контролювати зону між Кримом та Одесою.

Як пояснив речник Військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук, російське обладнання демонтовано, і противник “осліп” у північно-східній частині Чорного моря. Що дуже важливо задля безпеки Одеської області.

Примітно, що повідомлення з району вишок надходили ще кілька тижнів тому, зокрема про інцидент з російським Су-30 і порятунок бійця ГУР, який опинився за бортом. Всі ці епізоди увійшли до нового відеозвіту розвідки про спецоперацію.

“Найімовірніше, ГУР відзвітувало про контроль над “вишками Бойка”, коли стало зрозуміло, що росіяни не зможуть туди повернутися. Що для цього було зроблено? Чи замінували ми ці вишки, чи зробили щось, що унеможливило присутність на них ворожої армії? Невідомо. У будь-якому випадку це приклад ефективної операції, яку провели за відсутності переваги у повітрі”, – каже Владислав Селезньов.

Чи використовуватиме Україна їх у військових цілях? Малоймовірно.

“Для радіотехнічної розвідки ми використовуємо інші можливості. Наприклад, можливості західних партнерів. Якщо зараз подивитися на карту сервісу Flightradar, щонайменше два літаки-розвідники кружляють над Чорним морем, спостерігаючи за нашим противником як на території Криму, так і в морській акваторії”, – підсумував він.