Зміна акценту. Головне про ситуацію на фронті та чи почне РФ наступ на Куп’янськ

“Новорічно-різдвяний період” на війні завершився, інтенсивність боїв зростає по всій лінії. Російські війська продовжують накопичення сил на багатьох ділянках, змінюють тактику та акценти на сході. Докладніше про ситуацію на фронті – в огляді РБК-Україна.

При підготовці матеріалу використовувалися: зведення Генерального штабу ЗСУ, аналітика Інституту вивчення війни (ISW) та українського проекту DeepState, заяви військових спікерів та представників місцевої влади, інтерв’ю командувача Сухопутних військ ЗСУ Олександра Сирського для Reuters, коментарі експертів Владислава Селезньова та Олександра Мусієнка.

Акцент змістився на Лиман. Куп’янську не загрожує наступ?

Основний удар російських військ на Лимано-Куп’янській осі націлений на повне захоплення Луганської, а також частин Харківської та Донецької областей. Бої ведуться на північний схід від Куп’янська в районі Синьківки та Петропавлівки. Ворог намагається просунутися біля окупованої Кремінної – на північний захід поблизу Площанки та Макіївки, на захід поблизу Тернів, Ямполівки та Торського, на південний захід біля Діброви, Григорівки та Серебрянського лісництва, на південь у районі Білогорівки.

Ймовірно, російські сили активно готуються до нової фази наступу. За словами спікера Сухопутних військ ЗСУ Володимира Фітьо, зараз акцент зміщується у бік Лимана.

“Противник змінює свої акценти, змінює напрямки, куди він атакує. Нещодавно найгарячішим був Куп’янський напрямок, населений пункт Синьківка. Але порівняно з вчорашнім днем (16 січня, – ред.) ворог активних дій не проводив. Натомість змістився південіше на Лиманський напрямок”, – повідомив він.

У бойових діях задіяно широкий ворожий арсенал: авіація, артилерія та дрони-камікадзе. Лише за 17 січня противник 54 рази вдарив безпілотниками, що не типово, оскільки раніше на цій ділянці він запускав не більше 30 дронів на добу.

Окупанти змістили акцент на Лиман, але можуть поновити наступ на Куп’янськ протягом тижня-двох (фото deepstatemap.live)

Якогось особливого задуму у зміні напрямків немає, наголошує керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусіенко. Росіяни так само шукають слабкі, як їм здається, місця в нашому захисті.

“Розрахунок на те, що погода дозволить їм ефективно діяти на Куп’янському напрямку, не спрацював. Плюс, правильно спланована та налагоджена українська оборона дала можливість відбивати численні атаки. Це змушує їх шукати альтернативу. У принципі, як і прогнозувалося, акцент змістився на Лиман, Авдіївку та Мар’їнку”, – пояснив він у коментарі РБК-Україна.

Начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов називає перекидання російських частин плановим. І попереджає, що зараз ворог зосередився на ротації та, можливо, планує наступ на Куп’янськ.

“Чекаємо на відновлення штурмових дій, як тільки буде стабільна мінусова температура, поля і грунт мають замерзнути. Можливо, десь (є, – ред.) 2-3 дні, можливо, тиждень”, – зазначив він.

Згідно з прогнозами, умови для маневрів з технікою можуть скластися наприкінці січня чи на початку лютого. І, на думку Мусієнка, є підстави вважати, що росіяни підуть в атаку в цей проміжок. Українські сили, звісно, теж до цього готуються.

“Але знову ж таки, скільки разів погодний фактор не спрацьовував. Скільки разів, незважаючи на сприятливі умови, противник не демонстрував успіхів. Більше того, однією з причин уповільнення під Бахмутом теж стала погода. Не можна сказати, що вона надає ворогу швидкості. Але те, що вони можуть планувати інтенсивні наступальні дії, це справді так”, – додав експерт.

З огляду на загрози для Куп’янська, влада Харківської області оголосила обов’язкову евакуацію з Кондрашівської та Курилівської територіальних громад.

Під Бахмут стягнули 80-тисячне угруповання

На Бахмутській ділянці росіяни атакують на північному фланзі – район Веселого, Спірного та Хромового. Позиційні бої йдуть біля Григорівки, Богданівки та Іванівського, а на південному – біля Кліщіївки та Андріївки.

Аналітик німецького видання BILD Юліан Рьопке каже про наявність великої кількості танків та бронемашин. Під їх прикриттям окупанти штурмують позиції на захід від Бахмута за кілька кілометрів від Часового Яру. Про посилення тиску днями повідомляв прес-офіцер 26-ї артилерійської бригади Олег Калашников. Але, за його словами, ворог атакує переважно піхотою, а не технікою.

“У них ключовий напрямок – це Часів Яр, вони продовжуватимуть тиснути. Це підтверджує те, що вони посилили своє угруповання. На сьогодні воно становить приблизно 80 000 особового складу. Сюди вони перекинули сили свого “добровольчого” штурмового корпусу. Можемо говорити, що вони намагатимуться нас продавити”, – зазначив він.

Під Бахмут стягнули 80 000 росіян, але навряд чи їх усіх кинуть на Часів Яр (фото deepstatemap.live)

Противник стягує ресурси, щоб у майбутньому атакувати Слов’янсько-Краматорську агломерацію синхронно з трьох напрямків: Часів Яр, Лиман та Вугледарський виступ, – зазначає військовий експерт, колишній речник Генштабу ЗСУ Владислав Селезньов.

“Складно сказати, чи вистачить йому ресурсів, але за останні кілька діб значно посилилися авіаудари. Якщо він матиме критичну перевагу, то ситуація може змінитися докорінно. Та й все-таки є просування на південь і на північ від Бахмута. Тобто з тих позицій, які були зайняті в ході літньої кампанії, ми змушені відходити. Думаю, головна причина у нестачі артилерійських снарядів, оскільки росіяни на всьому фронті можуть відстрілювати до 10 000 на добу, а ми відповідаємо лише 2 000, про паритет не йдеться”, – розповів він у розмові з виданням.

Олександр Мусієнко сумнівається, що ворог вдарить усім 80-тисячним угрупуванням по Часовому Яру.

“Як на мене, найбільші зусилля будуть на Авдіївському, Мар’їнському та Лимано-Куп’янському напрямах. Навіть статистика показує, що за кількістю обстрілів і бойових зіткнень вони в лідерах. На Бахмутському відтинку будуть атакувати, але точно не всіма силами”, – додав він.

Росія вирішила взяти Авдіївку з повітря

Ситуація у районі Авдіївки залишається складною. Бої ведуться з півночі з боку Красногорівки, Новобахмутівки, Степового, коксохімічного заводу та Кам’янки. На півдні – поблизу Сєверного, Первомайського та Невельського. Цього тижня в одну з атак росіяни кинули колону танків та БМП, яка дійшла до Авдіївського кар’єру, зазначає оглядач BILD Юліан Рьопке.

Аналітики DeepState уточнюють, що штурм північно-східних околиць розпочався із трьох напрямків. Зокрема, з району Кам’янки вийшли два піхотні взводи, щоб прорватися малими групами або відвернути увагу від головного удару. Одночасно з боку Веселого вийшла колона зі щонайменше 10 одиницями техніки. Як тільки БМП висадили піхоту, українські сили завдали удару, знищивши як бронемашини, так і особовий склад.

Вочевидь невдачі на землі змушують змінювати тактику. Як заявив начальник Донецької ОВА Вадим Філашкін, лише за два тижні 2024 року окупанти скинули близько 250 авіаційних бомб на Авдіївку. При тому, що за весь 2023-й по місту завдали 146 авіаударів. Противник просто використовує свою перевагу у повітрі, пояснює Мусієнко.

“Але я б звернув увагу на ефективність цих ударів. Якщо виходити з озвученої цифри, то за такої кількості наше угруповання давно мало би відступити. Що означає, що є обладнані позиції, місця, щоб надійно сховатися. До значно більших загроз я би відніс не авіацію, а FPV-дрони та “Ланцети”, – зазначив він.

Ситуація на Авдіївці залишається складною (фото deepstatemap.live)

Владислав Селезньов наголошує, що інтенсивність ударів з повітря зростає не лише в Авдіївці. Щодня на наших захисників скидають щонайменше 130 керованих бомб.

“По факту зараз триває підготовка до масштабного наступу. Вони намагаються максимально послабити наших захисників, зруйнувати логістичні маршрути, оборонні рубежі. Щоби потім атакувати тими силами, які стягнули на фронт: понад 460 000 осіб – це дуже багато, удвічі більше того, що було на початку вторгнення”, – додав він.

На Мар’їнському напрямку, схоже, окупанти визначились із пріоритетною мішенню. За словами спікера оперативно-стратегічного угрупування військ “Таврія” Олександра Штупуна, вони намагаються зайти до Новомихайлівки та в середньому здійснюють там до 50 атак на добу.

Після Мар’їнки у них по суті два варіанти. Перший – спробувати йти на захід, на Курахове, але це ризикований похід, бо розтягнуться лінії забезпечення і наші війська зможуть їх блокувати, зазначив Мусієнко.

“Тому і є рух південніше, на Новомихайлівку. Можливо, намагаються вийти на схід від Вугледара на об’єднання з угрупованням у Мар’їнці, діючи тактикою малих кліщів, як було під Бахмутом чи зараз в Авдіївці, і створювати нове оточення. Здається, це найбільш ймовірний сценарій”, – розповів він РБК-Україна.

Південний фронт. Активна оборона та спроби розширити плацдарм

На заході Запорізької області не вщухають бої у Роботинському виступі. Російські “Z-військори” повідомляють про просування на захід від села Вербове нібито на українські позиції. Офіційних підтверджень немає. Західні аналітики фіксують зіткнення в районі П’ятихаток, Копаней, Роботиного та Новопрокопівки.

Командувач Сухопутних військ ЗСУ Олександр Сирський так описує ситуацію: Росія має намір перехопити ініціативу напередодні другої річниці вторгнення, тому за будь-яку ціну намагається повернути втрачені позиції. Українські війська контратакують і в рамках активної оборони за можливості б’ють у вразливі місця. З обох боків бойові дії не можна назвати масштабними.

“Наступальні атаки на рівні батальйону – велика рідкість”, – зазначив він в інтерв’ю Reuters.

Лінія фронту у Рботинському виступі за тиждень майже не змінилася, українські війська в активній обороні (фото deepstatemap.live)

На лівобережжі Херсонської області Сили оборони тримають позиції. Днями у Telegram-пабліках пройшла інформація про те, що окупанти нібито поставили прапор у центральній частині села Кринки. Візуальних підтверджень не було, але є відомості про бої біля Кринок та Піщанівки. На початку тижня ворожа активність впала. Зокрема, одного дня росіяни зважилися лише на один штурм. Напередодні начальниця Об’єднаного координаційного прес-центру Сил оборони Півдня Наталія Гуменюк зазначила, що наразі кількість штурмів знову зросла, але вони безуспішні. Противник не може вибити українських захисників із тих місць, де вдалося закріпитися. Одночасно йде робота над розширенням плацдарму.

“Ця робота дуже важка і в часі вона може здаватися повільною. Але вона відбувається у надзвичайно важких бойових умовах і тому кожен метр – це суттєве досягнення”, – наголосила вона.

Українським бійцям складно діяти як через погодні, так і через географічні умови в районі Кринок та зруйнованих Антонівських мостів. Ситуація дуже непроста, хоч і після втрати трьох бомбардувальників Су-34 росіяни менше залучають авіацію. Вони постійно б’ють із мінометів та артилерії, а також активно використовують “шахеди”, розповідає Владислав Селезньов.

Зазначимо, дрони-камікадзе “шахед” при заявленій дальності не менше 1000 км зазвичай атакують об’єкти в українському тилу. Тим дивніше, що їх почали використовувати для ударів по прифронтовій зоні.

“Їм важливо тримати наших захисників під тиском і вони свідомо йдуть на такі ресурсні витрати. Бомбардувальну авіацію підняти в повітря не можуть, тому що не знають, де знаходиться наш відомий “блукаючий” комплекс ППО типу Patriot, і змушені використовувати далекобійні безпілотники”, – додав експерт.

***

Після умовного затишшя ситуація на фронті помітно пожвавішала. Противник активізувався на багатьох ділянках, відзначається накопичення сили та особового складу. Все каже про те, що друга половина зими буде не менш складною, ніж перша.

Представник Головного управління розвідки Вадим Скібіцький в інтерв’ю РБК-Україна назвав низку стратегічних цілей Росії на 2024 рік. Перша – вийти на адміністративні кордони Донецької та Луганської областей, друга – утримати захоплені території на півдні. Паралельно будуть спроби знищити нашу систему ППО, авіацію та оборонні об’єкти.

Опитані експерти погоджуються: вийде це чи ні, залежить від ресурсних можливостей України захищатись. Поки ж все виглядає так, що Росія навряд чи досягне таких цілей цього року, принаймні, в повному обсязі.

“Незважаючи на все, українські сили, впевнено тримають оборону. І я не виключав би, що самі можуть готувати наступальні дії на окремих напрямках, коли складуться умови. А по-друге, розширюються наші можливості. Наприклад, вперше в історії було знищено літак далекого радіолокаційного виявлення (Україна минулого тижня збила літак А-50, – ред.), ми бачимо нарощування ударів по об’єктах у Криму та на території Росії, тобто Україна працює над тим, щоб завдати якомога більших втрат, щоб ворог не реалізував свої плани”, – підсумував Олександр Мусієнко.