Мобілізація через лотерею. Як це було в США та чому про таку ідею заговорили в Україні

При підготовці матеріалу використовувалися: Facebook-сторінка Тимофія Милованова, публікації “ BBC News Україна” та Forbes , дані з wikipedia, публікації на сайті Selective Service System (урядова служба в США, що відповідає за зберігання даних призовників).

Мобілізація через лотерею. Справедливість на шкоду ефективності?

Дискусія про справедливий формат мобілізації почалася після критики ідеї бронювати військовозобов’язаних, які отримують високі зарплати та сплачують великі податки, за які у свою чергу утримується армія.

Колишній міністр економіки, президент Київської школи економіки та член наглядової ради “Укроборонпрому” Тимофій Милованов на своїй сторінці у Facebook зазначає: дискримінація є і зараз, оскільки люди з грошима та зв’язками через корупційні схеми все одно уникають призову.

Власне, він першим публічно й заявив про варіант мобілізації через лотерею, як про можливий компроміс. Його активно почали обговорювати користувачі соцмереж, хоча у владі така модель не розглядається.

В останніх числах грудня Милованов опублікував пост про конфлікт між справедливістю мобілізації та її ефективністю. Він вивчав досвід інших країн під час війни та зупинився на підході у США. Де протягом XX століття кількох разів проводили таку лотерею.

“Публічно, прозоро витягувалися номери дня та місяця народження. Усі, хто народився того дня певного віку, мобілізувалися. Так було у світові війни. Під час В’єтнаму мехнанізм був складнішим, але теж, кого мобілізувати, обирали просто, прозоро та випадково. Лотерея – це справедливий механізм, на думку людей у той час, тому що всі були рівними”, – писав Милованов.

При цьому механізм вважався неефективним, оскільки могли мобілізувати ключового вченого чи інженера. І в такому разі від мобілізації такої людини було більше шкоди, ніж користі. Тому був потрібний простий та зрозумілий механізм бронювання.

За його словами, наприклад, у Першу світову війну від мобілізації можна було “відкупитись”, заплативши 300 доларів (до 10 000 доларів у перерахунку на сьогодні), або знайти когось замість себе. Проте в українських реаліях такий механізм навряд чи спрацює.

“Суспільство вважало б його несправедливим. Щоправда, є багато корупційних корупції, коли люди відкупляються від мобілізації – тому як часто буває в житті, на практиці механізм працює, хоча і незаконний”, – зазначив він.

Ця історія доводить конфлікт між справедливістю та ефективністю. Ефективність вимагає бронювати тих, хто є важливим для економіки, хоч цю важливість складно виміряти. Справедливість вимагає, щоб усі могли бути мобілізовані з однаковою ймовірністю і за єдиними правилами – від безробітних до ключових осіб для економіки та оборонного комплексу.

Малованов наголошував: вірного рішення немає, це політичне питання, яке має вирішуватись з урахуванням настроїв в Україні. При цьому всіх задовольнити неможливо, і все одно доведеться жертвувати або справедливістю, або ефективністю, або тим і іншим.

Напередодні він опублікував пост наступного змісту.

“Більшість моїх читачів пишуть, що правильний підхід до мобілізації – через лотерею або жеребкування. Держава випадково витягує день і місяць. Ті люди, які народилися в ці дні, мобілізуються, інші – ні. І так робить для кожної хвилі мобілізації. Я не думаю, що це правильний підхід. Але… Що ви думаєте?”, – написав Мілованов.

Очікувані користувачі Facebook переважно критично поставилися до такої ідеї. Більшість не вірить, що навіть у разі лотереї усі українці будуть у рівних умовах.

Американський досвід. Як це працювало від світових війн до В’єтнаму

Набір в армію через лотерею вперше провели у 1863 році під час Громадянської війни у США. Деякі категорії, зокрема чорношкірі громадяни та іммігранти, були звільнені від призову, а ті, на кого випадав жереб, могли офіційно відкупитися від служби за 300 доларів або знайти собі заміну. Останні норми скасували 1917 року, але не саму лотерею.

Під час Першої світової війни у США провели три такі лотереї. В результаті армію поповнили майже 2,7 млн осіб із 24 млн військовозобов’язаних. Процедура проходила наступним чином – кожен військовозобов’язаний чоловік реєструвався у своєму окрузі та отримував порядковий номер. Загалом було 10500 номерів (на один номер реєстрували багато осіб), а жеребкування проходило у будівлі військового департаменту у Вашингтоні. Уповноважений діставав кульки з номерами, і ті, хто мав такий порядковий номер, підлягали мобілізації. Інші залишалися цивільними до наступної лотереї.

Схожа лотерея проходила і під час Другої світової війни. Щоправда, було посилено “ефект випадковості”, коли картки призовників двічі перемішували, а кульки витягала людина із зав’язаними очима. Тоді пройшло чотири лотереї, але після 1942 року США змушено перейшли до масового призову. Загалом у роки тієї війни країна мобілізувала понад 10 млн осіб.

Механіка лотереї викликала критику, і в результаті до початку війни у В’єтнамі 1965 року мобілізація проводилася без неї. До кінця 1966-го там уже знаходилися 385 000 американських солдатів, ще за рік близько півмільйона, але військове командування вимагало нових призовників.

Основні повноваження щодо набору мали місцеві призовні комісії. Чоловіки вставали на облік і якщо вони не мали права на відстрочку, то згідно з квотою, їх з високою ймовірністю могли відправити на війну. Існувало переконання, що квота виконувалася за рахунок бідних громадян та тих, хто не міг вплинути на рішення комісії. Це вилилося у масштабні протести, лідерами яких виступили Мухаммед Алі та Мартін Лютер Кінг. Найбільшою акцією стала демонстрація 15 листопада 1969 року, коли близько 500 000 осіб вийшли до Білого дому. У результаті влада повернула лотерею.

Першу лотерею часів війни у В’єтнамі провели 1 грудня 1969 року у прямому ефірі. Учасниками стали близько 850 тисяч американців 1945-1950 років народження. Загалом було 366 капсул з датами народження (включаючи 29 лютого), на яких було нанесено номери черговості призову чоловіків віком від 19 до 25 років.

Перша капсула, яку дістали, містила число 258, що відповідало даті 14 вересня. Тому всім призовникам, хто народився 14 вересня між 1944 та 1950 роками, надали перший порядковий номер. Лотерея тривала, доки всі дні року були зіставлені з номерами.

На наступний 1970-й Міноборони США визначило стелю лотерейного номера – 195. Це означало, що ті, хто мав порядковий номер нижче, міг бути призваний на службу, відповідно до своєї черги. Зазначимо, серед тих, хто народився одного дня, встановлювалася черговість залежно від ініціалів. Наприклад, спочатку під призов потрапляли особи з ініціалами JJJ, JGJ, JDJ і так далі, а будь-яка людина з ініціалами VVV була б останньою.

Після 1970 року лотерею проводили ще шість разів, аж до 1975 року, але учасниками були лише 19-річні чоловіки. Останній призов по лотереї відбувся 1972 року, а загалом за час війни у В’єтнамі так мобілізували 2,2 млн американців.

З 1973-го Збройні сили США комплектуються на контрактній основі. Однак на випадок відновлення призову ведеться постійний військовий облік чоловіків віком від 18 до 25 років (громадян США та власників посвідки на проживання). Постановка на облік є обов’язковою, за ігнорування загрожує штраф до 250 000 доларів або відмова у низці пільг. Мігрантам відмовляють у отриманні громадянства, якщо вони не стали на облік.

На випадок мобілізаційного розгортання армії США призов здійснюватиметься у кілька етапів. Одним із них є порядок призову, який визначається лотереєю. Першими “драфтують” тих чоловіків, яким виповнилося або виповниться 20 років у поточному календарному році. Далі йдуть особи віком 21 рік, 22 роки, 23, 24, 25, 19 та 18 років.

На сьогодні лотерею в США не проводять через непотрібність. Але в деяких країнах набір в діючу армію відбувається за жеребом. У Данії призовники самі тягнуть квиток, і або вирушають додому, або йдуть в армію на термін від 4 до 12 місяців. Альтернативний варіант військової служби – робота в будинку для літніх осіб або дитячому садку. А у Таїланді все вирішує вибір карти. Якщо випадає червона – служба в армії на два роки, чорна – відмова у службі. Такі лотереї проводяться публічно і нерідко стають свого роду шоу.

Бронь для багатих? Що ще може змінитись в Україні

Зазначимо, що з початку російського вторгнення Україна отримала від партнерів десятки мільярдів доларів бюджетної допомоги. Але згідно з вимогами донорів ці гроші не можна витрачати на армію, а лише на соціальні та гуманітарні потрібні. Фінансування Збройних сил та інших сил оборони здійснюється за рахунок внутрішніх позик та податків.

На підсумковій за 2023 рік прес-конференції президент Володимир Зеленський заявив, що військове командування запросило мобілізацію 450-500 тисяч осіб.

“Це дуже серйозна цифра. Я сказав, що мені потрібно більше аргументів, щоб підтримувати цей напрямок, тому що це питання людей, справедливості, обороноздатності та фінансів”, – зазначив він.

Мобілізація у такій кількості впирається у гроші. За словами Зеленського, вона коштуватиме додатково 500 млрд гривень. І очевидно, поки немає відповіді на питання, де їх взяти.

Активізувати кампанію має новий законопроект. Основні положення – зниження мінімального віку з 27 до 25 років, залучення до мобілізації поліції та місцевої влади, а також посилення відповідальності за ухилення від призову та порушення правил військового обліку. Цього тижня профільний комітет взявся до розгляду.

Окремі норми викликали бурхливу реакцію у суспільстві, і джерела РБК-Україна в Раді ще до нового року казали, що у нинішньому вигляді документ не буде проголосовано. Його або доопрацюють, або подадуть інший проект.

Теоретично це означає, що у законі про мобілізацію можуть з’явитися зміни, пов’язані з бронюванням. Як пишуть у Forbes, Офіс президента вже запропонував деякі ідеї. Зокрема, додатковим критерієм для броні може стати обсяг сплачених податків з офіційної зарплати чи доходу.

За даними видання, пропонуються такі варіанти:

• бронь для фізичних осіб, які платять не менше 6 тисяч гривень ПДФО на місяць. Для цього офіційна зарплата має становити близько 33,5 тисяч гривень (удвічі вища за середню зарплату по Україні). Ще 22% має сплатити роботодавець у вигляді ЄСВ
• бронь для тих, за кого роботодавець платить ЄСВ у розмірі приблизно 14,5 тисячі гривень (відповідає офіційній зарплаті близько 66 тисяч гривень)

Як пише Forbes, представники IT-сектору з особливими критеріями оподаткування для броні мають заробляти не менше 3200 доларів. Також схожі правила можуть поширити на підприємців на спрощеній системі, але готової схеми для них ще немає. Передбачається, що після оновлення інформації про сплату податків, у реєстрі військовозобов’язаних “Оберіг” генеруватиметься QR, що гарантуватиме броню на 45 днів.

Зазначимо, офіційно влада не коментує цю інформацію. Проте українці занепокоєні тим, що такий підхід “захистить” багатих від мобілізації, тоді як війна стане справою менш заможних.