Педіатр розповіла, як дитині менше хворіти у колективі: лише два правила
У тимчасово окупованому Донецьку несподівано загинув 56-річний Геннадій Дубовий. Його називали “ідеологом Новоросії” та журналістом.
Що відомо про загибель Дубового та ким він був насправді.
Смерть Дубового
Як повідомляється в соціальних мережах, Геннадія Дубового збив автомобіль у центрі Донецька – на перехресті бульвару Шевченка та вулиці Артема.
“Так, його збила машина. Він пішов за квітами. Завтра мала його дружина приїхати, а він завжди зустрічав її з квітами”, – повідомляють колеги Дубового.
За словами очевидців, на місці ДТП скрізь розсипані квіти. Уточнюється, що автомобіль скоїв наїзд на Дубового, коли він наближався до свого дому.
За деякими даними, наїзд було здійснено автомобілем російських окупантів навмисно. Геннадій Дубовий помер на місці.
Хто такий Дубовий
З 2014 року Геннадій Дубовий воював на боці так званої ДНР. Йому було 56 років і за роки на Донбасі він встиг взяти участь у всіх “боях новоросії”, окрім Дебальцевого, оскільки на той час проходив лікування після поранення в аеропорту Донецька.
Останнім часом Дубовий був воєнкором “ДНР” і займався поширенням пропаганди геноциду. У нього навіть був позивний – “Кореспондент”.
Також його називають одним із “ідеологів новоросії”. Він – колишній боєць та воєнкор підрозділів “Мотороли”, “Вікінга”, “Боцмана”. Родом із Павлограда Донецької області. Закінчив Донецький національний університет – факультет економіки, навчався також на психології, але не закінчив.
З 1995 року працював журналістом, спеціалістом з PR-діяльності, створив власну інформагентство, яке після приходу окупантів його перейменував.
Політтехнолог, який готував і проводив виборчі компанії багатьох політиків до обласних рад та Верховної Ради України, а після окупації – консультант на губернаторських виборах у низці округів РФ.
У квітні 2014 року під час окупації росіянами Донбасу перейшов на бік ворога і став воєнкором та бійцем підрозділу “ДНР” Арсенія Павлова (“Мотороли”), потім підрозділів “Вікінга” та “Боцмана”.
Внесений до бази сайту “Миротворець”. Був одним із послідовників Гіркіна.